Як психіатрія руйнує інститут правосуддя
Це не проста тема, яка не лежить на поверхні. Вона про той вплив, якій приховано має психіатрія на деякі події сьогодення України. Від її подальшого розвитку залежить наше майбутнє. Чи будемо ми жити в демократичній країні, де права людини є найбільшою цінністю та панує правосуддя і безпека для особистості, чи нас очікує щось інше.
Серед людей, які до нас звертаються, є особлива категорія. Окрім того, що вони постраждали через ті чи інші порушення законів та прав людини з боку психіатрії, їх об’єднує спільна риса – такі люди мають антисоціальні нахили. В їх поведінці є ознаки злочинності.
Імена змінено, будь-які збіги випадкові
Захист злочинної поведінки
Постраждалий К. звернувся з приводу того, що його без згоди і судового рішення примусово тримають в психлікарні і застосовують до нього психотропні препарати. Це порушення прав людини, а також ст. 151 і ст. 314 КК України. За допомогою консультанта ГКПЛ, який вказав на ці порушення психіатру Ніжинської міської психіатричної лікарні, хлопця відпустили через 15 хвилин. Таке часто відбувається в нашій практиці, тому що працівники психлікарень розуміють, що вони порушують закон. Але в цій справі щось не складалося. Після більш ретельного розслідування з’ясувалося наступне.
Цей хлопець впродовж тривалого часу вчиняв злочини, такі як крадіжка та хуліганство, поводив себе так, що лякав людей, але ніякої відповідальності за це не поніс. Навпаки, через втручання психіатрії його вчинки були виправдані тим, що він має психіатричну хворобу. Це надало йому певний карт-бланш і він продовжив робити те, що згідно чинного законодавства є неприпустимим. Крадіжки та загрозлива для оточення поведінка стали для нього нормою. Коли викликають поліцію, та одразу каже, що це «не їх клієнт» і ніякої відповідальності він не несе взагалі. Хоча правда полягає в тому, що поліція не виконує свої обов’язки. Про це буде далі.
Доктор Томас Сас, заслужений професор психіатрії США та співзасновник ГКПЛ каже:
Злочинна поведінка має регулюватися кримінальним законодавством, а психіатри не повинні бути допущені до процесу застосування норм кримінального законодавства.
Психіатри не спроможні «лікувати» злочинну або антисоціальну поведінку, і дослідження доводять, що психіатр може передбачати небезпеку людини з точністю кидання монетки. Правосуддя ґрунтується на відповідальності кожної людини за свої дії, проте тисячі злочинців уникають цієї відповідальності завдяки свідченням психіатрів.
Психіатрія як спосіб уникнути відповідальності
Постраждала С. звернулася за допомогою, тому що перебувала на примусовому лікуванні у психіатричної лікарні Ворзеля, але термін перебування був перевищений майже на три місяці. Безумовно, це є порушенням прав людини з боку психіатрів і зараз розпочато кримінальне провадження, проте, і тут ми отримали деякі приховані деталі.
Шлях цієї дівчини також має низку злочинів. Почалося з нападу на людину з тяжкими наслідками, але замість відповідальності за скоєне С. було запропоновано на вибір, або в’язниця, або психлікарня. Це був перший випадок, коли людині дозволили не відповідати за свої вчинки.
В подальшому вона зробила крадіжку з проникненням (це відбулося за кордоном), але отримала відповідне покарання – вісім місяців колонії. Коли вона повернулася в Україну, то знов зробила такий же самий злочин разом зі спільником. Не бажаючи потрапити у колонію, вона домовилася зі психіатром, який обрав для неї замість покарання психлікарню.
Важко сказати, що гірше. Враховуючи те, що примусове лікування одночасно є і позбавленням волі, і постійним застосуванням психіатричних ліків, які руйнують фізичне здоров’я та погано впливають на свідомість, мабуть, це і гірше. Також С. тримають в лікарні більше присудженого строку, що неможливо в пенітенціарній системі (кримінально-виконавчій системі; походить від лат. poenitentia – каяття).
Але треба звернути увагу на те, що є відповідальність за вчинок, а є виправдання такого вчинку через нібито хворобу. Розглянемо більш глибокі речі.
Рон Хаббард, дослідник, найвеличніший гуманіст минулого століття та ідейний співзасновник ГКПЛ так пише в одній із своїх робіт:
Щоб перетворити когось на раба, його звільняють від відповідальності
Нам відомо багато випадків, коли злочинець намагається уникнути відповідальності завдяки психіатрії, не розуміючи, яка це пастка. Інколи шлях такої людини стає дуже коротким.
- Спочатку вона отримує від психіатра запевнення, що злочин не підлягає відповідальності, тому що це «хвороба».
- Потім будь-які вчинки списуються на цю «хворобу», але людина дуже часто і легко потрапляє до психлікарні.
- Потім вона отримує інвалідність.
- Потім втрачає дієздатність (часто через шахрайство) і назавжди опиняється у ПНІ.
Нагадаємо, що система ПНІ – це гіркий спадок радянщини, аналогів якому немає ніде у світі. Саме там ховали незручних для «найкращого радянського суспільства» інвалідів Другої світової, щоб вони не псували гарну картинку «щасливого совка». В більшості то були люди, яких використали як гарматне м’ясо…
Але головне тут те, що для виправлення будь-чого першим кроком має бути усвідомлення зробленого. Визнання того, що вчинок мав місце – з цього починається відповідальність.
Людина має зрозуміти що є правильним, а що є неправильним, інакше вона стає рабом ідей, що так сталося через її «особливий стан» та «речі трапляються самі по собі».
Також нам відомо ще більше випадків, коли невинна людина опиняється в психіатричній лікарні через порушення законів, через шахрайство, через корупційні впливи збоку психіатрів на судову систему і правосуддя загалом. Згадаємо злочини каральної психіатрії щодо українських дисидентів.
Це все вибиває з рук суспільства головний інструмент захисту від злочинів проти особистості.
Ще у 1940 році провідні психіатри заявили свій намір ввести «іншу інтерпретацію ідеї правильного і неправильного і, зрештою, вирвати цю ідею з коренем», саме через впровадження в систему правосуддя.
Коли психіатри значно збільшили свою присутність у судах, даючи свої нібито експертні свідчення, відбувся ефект, який досі займає уми вчених-правознавців, кримінологів і соціологів по всьому світу. Вони одностайно приходять до висновку, що «абсолютно революційний ефект» цієї присутності полягає в тому, що психіатри підірвали віру суспільства у швидке та неупереджене правосуддя.
Корупційні зв’язки психіатрів та суддів вражають своїм цинізмом та розмахом, але ніяк не вирішують проблему злочинності. Для будь-кого, хто вчиняє злочин, існує система кримінального права, і ніхто не може уникати відповідальності, користуючись міфічними судженнями психіатрії «про природу людини», або корупційними зв’язками суддів зі психіатрією.
Ми маємо свій особистий досвід, наскільки важко щось довести або добитися розгляду у суді будь-якої справи, пов’язаної з психіатрією, саме через руйнівний корупційний вплив психіатрів на систему правосуддя України.
Принцип панування права та діяча, справедлива система вирішення юридичних питань відрізняє держави освіченої демократії від тоталітарних. Громадяни мають право розраховувати на те, що система забезпечить їх спокій та безпеку. З усіма, хто чинить насильство або порушує закон, слід поводитися однаково. Вплив психіатрії на судово-правову систему руйнує правосуддя.
Якщо ви чи ваші близькі постраждали від дій психіатрів, зіткнулися з примусом, насильством, жорстокістю, шахрайством або порушенням ваших прав, повідомте про це Громадянську комісію з прав людини.
- +38 (066) 803 5583
- +38 (067) 465 3305
- info@cchr.org.ua
Або ви можете повідомити нас про зловживання з боку психіатрії через форму зворотного зв’язку
