Злочинність системи ПНІ
Сучасна система психоневрологічних інтернатів (ПНІ) в Україні не відповідає принципам людяності, і не сприяє реабілітації своїх підопічних. Хоча ПНІ були створені ще за радянського періоду на засадах каральної психіатрії, вони продовжують існувати і сьогодні всупереч здоровому глузду і загальнолюдським цінностям.
Психоневрологічні інтернати не забезпечують соціалізацію людей для їх повернення в суспільство. Натомість, їх керівництво зацікавлене у максимальній кількості ліжок для отримання грошей з держбюджету і 75% від пенсії розміщених там людей похилого віку.
Більшість сучасних ПНІ перетворилися на справжні катівні. Тут незаконно утримують осіб, які чимось завадили роботодавцям, родичам чи сусідам у їх злочинних егоїстичних намірах. Позбавити людину правоздатності можуть незаконно, часто без участі самої людини, щоб арештувати її майно чи взагалі усунути її з життя як перепону.
Така форма інтернатів сьогодні існує тільки на пострадянському просторі. Вона порушує права людини. Будучи злочинною, ця система також підриває і корумпує судову систему. Тому дана ситуація вимагає радикальних змін.
***
Мораль і право
Людина з певною формою інвалідності має отримувати соціальну допомогу. Це не повинно мати нічого спільного з позбавленням її волі і прав, як це відбувається зараз. Правові та моральні критерії повинні бути основою для людей з обмеженою правоздатністю або психіатричних діагнозів для отримання допомоги та догляду.
У європейських країнах існує практика організації цілих окремих сіл з власною інфраструктурою. Вони є домом для людей з обмеженими можливостями, включаючи психіатричні діагнози. Соціальні працівники допомагають там людям жити повноцінним життям. Замість примусової ізоляції цей підхід дозволяє забезпечити нормальне повноцінне життя для таких людей.
В Україні інтернати є суто психіатричними. Людину поміщають в ПНІ проти її волі, не беручи до уваги її стан, і часто там опиняються психічно здорові люди. Її можуть позбавити правоздатності шляхом посадових зловживань чи злочинів, за участю психіатрів, корумпованих співробітників правоохоронних органів і соціальних служб.
Опіку над такими людьми в багатьох випадках отримують директор цього ж закладу або його співробітники, які зацікавлені в тому, щоб підопічні ніколи не полишали стіни інтернату. Кошти з держбюджету на заповнені місця, витрачаються не раціонально, без бухгалтерії, розкрадаються задля «збагачення» психіатрів, керівництва ПНІ, близьких співробітників і корумпованих службовців.
Замість соціальних працівників у ПНІ панують психіатри. Замість належної медичної допомоги підопічним примусово вводять психотропні препарати. Якщо хтось скаржиться на своє здоров’я, жорстоке поводження або піднімає питання про відновлення своєї правоздатності – до нього застосовують каральні психіатричні заходи,
Реабілітація та соціалізація підопічних в ПНІ не проводиться. Жорстоке ставлення до них призводить до деградації особистості, а регулярні передозування психіатричними препаратами руйнують фізичне і психічне здоров’я. Цілком здорова людина, яка здатна подбати як про себе так і утримувати сім’ю в психоневрологічному інтернаті, може стати по-справжньому хворою і недієздатною.
Такий нелюдський, нерозумний підхід виключає саму можливість повернення людей до суспільства, і вони знаходяться в інтернатах до смерті, що може трапитися раптово і швидко. При цьому є випадки використання “мертвих душ” для продовження отримання грошей.
Та ж система психоневрологічних інтернатів влаштована таким чином, що позбавлення дієздатності автоматично позбавляє людину всіх прав. Підопічні не отримують правової допомоги. Вони не можуть подати скаргу до суду або вона не враховується, а зловживання в ПНІ є масовими, включаючи тяжкі злочини і навіть умисне вбивство.
***
Принципи гуманізму як основа для змін
Діяльність таких інституцій повинна служити гуманним цілям. Їх головне завдання – забезпечити належну соціальну допомогу особам, які не можуть самостійно вести життя на прийнятному рівні.
Проте нинішня ситуація суперечить самому поняттю допомоги. Для реабілітації та/ або гідного життя таких людей необхідно забезпечити:
- нормальний раціон харчування з дотриманням загальноприйнятих санітарних норм;
- достатній відпочинок і повна відсутність психотропних препаратів для контролю або покарання людей;
- одяг, включаючи нижню білизну і постільну білизну, та всі необхідні аксесуари;
- повага до людської гідності;
- можливість цивілізованого дозвілля і реалізації в улюбленій справі або хобі, читанні книжок, малюванні, в’язанні, перегляді фільмів і подібне.
Для тих, хто бажає повернутися до повноцінного життя у суспільстві, повинні бути передбачені ефективні програми реабілітації та соціалізації, щоб вони могли навчитися спілкуватися з іншими людьми, піклуватися про себе, готувати їжу, купувати товари і продукти в магазинах. Вони могли б отримати необхідні знання і навички, як управляти грошима, як їздити в транспорті, як отримати банківську карту, як нею користуватися і так далі. Також люди повинні мати добровільне право брати участь в освітніх програмах для отримання професії.
Метою і результатом такої роботи повинна стати якомога більша кількість людей, що відновили свою здатність жити самостійно і забезпечувати собі прийнятний рівень життя. Важливо дати підопічним шанс відновити правоздатність і повернутися до повноцінного життя у суспільстві, а не бути тягарем або загрозою для оточуючих.
Для тих людей, які через незворотні процеси у зв’язку з віком чи хворобою не можуть бути реабілітовані, важливо забезпечити належний догляд повноцінним харчуванням, доглядом і медичною допомогою.
***
Шлях України до зміни системи ПНІ
Нинішню форму психоневрологічних інтернатів з гратами на вікнах, карцерами, примусом, відбором документів та майна, знущаннями і тотальним порушенням прав неможливо перетворити чи реформувати у щось правове і гуманне.
Закостеніла репресивна система, збудована на засадах радянської каральної психіатрії, що покликана позбавляти соціалістичне суспільство від небажаних людей, виключає таку можливість.
Сама лише назва «психоневрологічний інтернат» несе в собі принцип ізоляції людини за допомогою психіатрії.
Необхідно усунути існуючу систему і побудувати нову, орієнтуючись на успішний досвід Європи, де піклування і турбота про людей з обмеженими можливостями засновані на цілковито відмінних засадах.
- Необхідно виключити стигматизацію людей за допомогою психіатричної діагностики, і надати їм державну допомогу через соціальних працівників. Якщо у них є власне житло, вони можуть отримати допомогу в домашніх умовах. Якщо ж власного житла немає, необхідно створити будинки для спільного проживання, гуртожитки, центри постійного або тимчасового проживання, де таким людям буде надана необхідна соціальна допомога та підтримка.
- У таких будинках людей не слід насильно закривати, але слід дотримуватися принципів добровільної згоди. Заклади мають бути відкритими для надання соціальної допомоги людям з інвалідністю або обмеженими можливостями.
- Структура таких закладів має бути побудована таким чином, щоб стимулювати реабілітацію та соціалізацію людей, які втратили правоздатність шляхом допомоги, людського ставлення та турботи. Набір персоналу необхідно проводити з урахуванням етичних і моральних якостей, щоб унеможливити зловживаннях і жорстокості, а персонал міг і хотів працювати з людьми з обмеженою правоздатністю.
- Серед персоналу таких центрів не повинно бути психіатрів. При необхідності медична (не психіатрична) допомога може надаватися на загальних підставах в лікарнях і поліклініках.
- Фінансування таких центрів має мотивувати персонал до реабілітації та соціалізації осіб, які втратили правоздатність. Слід заохочувати повне успішне повернення людини в суспільство, коли вона може самостійно забезпечити своє життя. Це гідне грошової винагороди. Співробітники центрів повинні бути зацікавлені в тому, щоб люди полишали центри і ставали повноцінними членами суспільства.
- Для забезпечення належного контролю та запобігання зловживанням потрібно залучати на уповноважувати представників громадських та правозахисних організацій. Їм слід надати вільний доступ та можливість спілкуватися з персоналом і людьми в таких установах. Разом з працівниками Мінсоцполітики вони можуть стежити за тим, щоб до таких закладів не потрапляли правоздатні людей, які можуть самостійно себе забезпечувати і їх не утримують насильно порушуючи права і закони.
- Фінансування таких закладів може бути організоване частково за рахунок держави, частково за рахунок коштів місцевого бюджету за сприяння благодійних організацій та пожертв. Це сприятиме бажанню соціалізації людей та повній допомозі їм..
Видатки державного та місцевих бюджетів будуть суттєво скоротяться:
- шляхом зменшення загальної кількості недієздатних, завдяки суворому контролю законності процедури та запобіганню зловживань,
- поступове скорочення кількості недієздатних людей, завдяки ефективним заходам їх реабілітації та соціалізації,
- ефективна робота таких центрів значно збільшить надходження коштів від благодійних організацій, юридичних та фізичних осіб, небайдужих до стану нашого суспільства.
***
Як змінити систему ПНІ в Україні
- Як громадська правозахисна організація ми виступаємо з ініціативою щодо повного ліквідації існуючої системи психоневрологічних інтернатів в Україні.
- Нова концепція повинна відповідати принципам гуманізму, розсудливості і здорового глузду. Це не реформа, а зміна суті надання соціальної допомоги та реабілітації осіб, які не в змозі самостійно забезпечити їх життєдіяльність. ПНІ в нинішньому вигляді повинні повністю поступитися місцем цивілізованим соціально-реабілітаційним центрам.
- Наша ініціатива виражається шляхом письмових звернень До Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, До Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, до Міністра праці та соціальної політики України, які мають право законодавчої ініціативи. Також звернення буде направлене і Президенту України, та депутатам Верховної Ради України.
Громадянська комісія з прав людини в Україні закликає до співпраці зацікавлених осіб та організацій для побудови гуманного правового суспільства в Україні.
Пишіть нам на e-mail: info@cchr.ua