Біполярний розлад не має медичної основи
На початку минулого століття, в 1908 році, Ейген Блейлер (1857-1939) вперше ввів термін шизофренія. За його власним визначенням він описував стан людини та/або хвороби, медичні причини яких були йому не відомі.
Спочатку сам Блейлер використовував множину – «шизофренії». Це включало цілий список розладів мислення та поведінки, слухові галюцинації, емоційні розлади, розлади сприйняття, марення, дезорганізованість мови, порушення працездатності та соціальних навичок. Пізніше таке узагальнене визначення неймовірно розрослося, додалися депресивні розлади, тривожні розлади, депресивний психоз та інше, але воно не отримало жодної медичної основи чи точних критеріїв, а лише нові приставки та тлумачення.
За словами Олександра Даниліна, лікаря-психіатра, психотерапевта та публіциста:
Жодного відношення до понять «медицина» та «діагноз» це [шизофренія] не має. Ця літературна метафора стала своєрідним феноменом певної релігійної віри чи параної психіатрів. Якщо сьогодні вам ставлять діагноз «біполярний розлад», то, напевно, десь в описі вказано «атиповий». Атиповий біполярне розлад – це біполярний розлад у межах тієї ж шизофренії. В інструкції більшості з призначених препаратів буде зазначено, що використовуються при шизофренії та писхозах. Тому будь-яка ілюзія, що вам поставили якийсь інший діагноз, відпаде.
Саме поняття «шизофренія» походить від давньогрецького σχίζω (skhizo) – розщеплювати, розколювати і φρήν (phren) – розум, мислення. Причиною шизофренії Блейлер вважав «розкол черевного розуму». Але не давав жодних визначень, самому «черевному розуму», чому він «черевний» і тощо. Ймовірно, він мав на увазі розлад якогось базового розуму, розташування якого було йому невідоме. Такі розмиті кордони дозволяють віднести до шизофренії все, що завгодно.
Діагноз «млява шизофренія», який повально застосовувався до дисидентів совєцькою каральною психіатрією, має особливу історію. Він був описаний Блейлером як типове захворювання акторів. На його поняття акторська майстерність – це розкол черевного розуму: Актор «розколюється» на ролі і перестає розуміти себе, як єдину цілу особистість…
Існує історія, за якою млява шизофренія була описана у помсту якійсь австрійській актрисі, яка не побажала мати інтимний зв’язок з професором психіатрії. Блейлер, безперечно, був талановитий літератор, опис вийшов яскравим і існує досі, як діагноз.
Таким чином з літературного опису стану людини, причин якого Блейлер не знав і не розумів, розвинулася ціла індустрія медикаментозного впливу на невиявлений «черевний розум». Цікаво те, що наприкінці життя, у книзі «Попередження про неможливість використання великої кількості лікарських препаратів при лікуванні шизофренії» Блейлер доводить, що типова шизофренія здатна пройти абсолютно безслідно, якщо людину не заліковувати ліками. Причиною він називає те, що сам «розкол чревного розуму», швидше за все, ілюзія.
Якщо ви чи ваші близькі постраждали від дій психіатрів, зіткнулися з примусом, насильством, жорстокістю, шахрайством або порушенням ваших прав, повідомте про це Громадянську комісію з прав людини.
- +38 (066) 803 5583
- +38 (067) 465 3305
- info@cchr.org.ua
