Єгор Лєтов, панк-рок і закон України про психіатрію

Каральна психіатрія та закон України про психіатрію

13 травня 2016 року Громадянська комісія з прав людини звернулася до Комітету з питань охорони здоров’я при Верховній Раді з рекомендацією внести поправки до статті 16 «Закону України про психіатричну допомогу».

У цій статті закону описано процедуру поміщення в психіатричний стаціонар та послідовність дій при недобровільній госпіталізації. Поправка полягає в тому, щоб заборонити лікування психіатричними препаратами при недобровільній госпіталізації до судового слухання про правомірність такої госпіталізації та необхідність психіатричного лікування. Інакше не можна гарантувати об’єктивність рішення суду. Якщо людина перебуває під впливом препаратів, то суддя бачитиме не саму людину та оцінюватиме її стан, а спостерігатиме те, що з нею зробили психіатричні «ліки».

Відкриємо інструкцію препарату галоперидол, який насамперед застосовують в українських психіатричних лікарнях. Серед побічних ефектів від застосування зазначені: запаморочення, стан занепокоєння, тривожність, психомоторне збудження, страх, акатизія (почуття внутрішнього рухового занепокоєння, нав’язливої ​​потреби рухатися або змінювати позу, нездатність спокійно сидіти або залишатися без руху), ейфорія, депресія, епілептичні припадки. У такому випадку суддя не зможе оцінити справжній стан людини. Він лише побачить згубну дію препаратів, не підозрюючи про це.

Єгор Лєтов – дисидент та жертва каральної психіатрії

Яскравою ілюстрацією є витяг із автобіографії лідера популярного панк-гурту пострадянського періоду «Громадянська оборона», Єгора Лєтова. Пізньої осені 1985 року Лєтова відправили на примусове лікування до психіатричної лікарні, де він пробув по березень 1986 року. В автобіографії Лєтов так описав цей період:

Я знаходився на «посиленому забезпеченні», на нейролептиках. До психлікарні я боявся того, що є деякі речі, які людина може не витримати. На чисто фізіологічному рівні неспроможна. Я вважав, що це буде найстрашніше. У психлікарні, коли мене почали накачувати надсильними дозами нейролептиків, неулептилом – після величезної дози неулептила я навіть тимчасово осліп – я вперше зіткнувся зі смертю або з тим, що гірше за смерть.

Це лікування нейролептиками всюди однакове – що у нас, що в Америці. Все починається з «непосидючості». Після введення надмірної дози цих ліків типу галоперидолу людина повинна мобілізувати всі свої сили, щоб контролювати своє тіло, інакше починається істерика, корчі і так далі. Якщо людина ламається, настає шок; він перетворюється на тварину, що кричить, кричить, кусається. Далі за правилами слідує «прив’язка». Людину прив’язують до ліжка і продовжують колоти, доки у неї «не перегорить на повну». Доки у нього не станеться незворотна зміна психіки.

Це пригнічуючи препарати, які роблять із людини дебіла. Ефект подібний до лоботомії. Людина стає після цього «м’якою», «поступливою» і зламаною на все життя. Як у романі «Політ над гніздом зозулі». У якийсь момент я зрозумів – щоб не збожеволіти, я повинен творити. Я цілий день ходив і писав: писав оповідання та вірші. Щодня до мене приходив «Манагер» (Олег Судаков), якому я передавав через ґрати все, що написав.

До Громадянської комісії з прав людини України приходять сотні історій людей, які зазнали такого впливу психіатричних препаратів. У них є одне спільне – здорова людина, яку тим чи іншим чином примусово закривали в психлікарню, за лічені години ставав «несповна розуму» через згубний вплив психіатричних препаратів.

Ця лазівка ​​– недосконалість закону, що дозволяє досі використовувати психіатрію в каральних цілях, у шахрайстві з нерухомістю та створює вкрай небезпечну для будь-якого з громадян ситуацію. Саме ці обставини визначають важливість прийняття поправок до статті 16 «Закону України про психіатричну допомогу», які забороняють застосування психотропних препаратів при примусовій госпіталізації до рішення суду.

Якщо ви чи ваші близькі постраждали від дій психіатрів, зіткнулися з примусом, насильством, жорстокістю, шахрайством або порушенням ваших прав, повідомте про це Громадянську комісію з прав людини.

• +38 (066) 803 5583
• +38 (067) 465 3305
• info@cchr.org.ua