У психіатричних лікарнях військові втрачають боєздатність
В журналі Нью-Йорк Таймз опублікували статтю про військову палату у психлікарні Павлова. Більш ніж 100 людей знаходяться на психіатричному лікуванні лише через те, що психіатрія, нібито розуміється в питанні.
Волонтер ГКПЛ мав особисту розмову з військовим, яку можна передати таким чином:
– Добрий день! Ви лікуєтеся тут, з військової палати?
– Так.
– Дякую. Як до вас ставляться? Чи годують? Багато ліків надають?
– Є теніс, є шахи. Спілкуємося з психологами. Ліків не багато, в інших шпиталях бачив і гірше.
Він отримав листівку, в якій ми пишемо, що якщо ви потрапили до психлікарні, але щось відбувається невідповідне, звертайтеся до нас. Тому що ми знаємо, що в психіатрії катують, знущаються, примусово утримують, використовують забагато ліків, від яких людина втрачає свідомість.
Ми так пишемо, тому що до нас кожного тижня надходять звернення від громадян, які постраждалі у психіатричних лікарнях.
Хоча військовий був у доброму стані, небезпека психіатричного лікування в тому, що людина починає вживати психотропні препарати – препарати, які впливають на психічні функції організму людини.
Контузія
Через спілкування з військовими нам стало відомо про негласну домовленість серед них, що на медичному огляді не варто казати, що була контузія, інакше виникає великий ризик опинитися у психлікарні. Чому військові не хочуть потрапляти до психіатра? І чи потрібен психіатр для лікування контузії?
Контузія може значно погіршити фізичний та психологічний стан людини. Може статися порушення чутливості, реакції, можливі крововиливи у мозок тощо. Приховуючи контузію, людина може втратити не тільки боєздатність, а і здоров’я, тому контузію необхідно діагностувати та лікувати. Лікуванням контузії зазвичай займається невролог. Контузія не є душевним розладом і до психіатрії немає ніякого відношення.
Проте, якщо військовий опиняється у психлікарні, він отримує психіатричний діагноз. Це перешкода для повернення до лав. В майбутньому психіатричний діагноз може повністю спростувати життя чоловіка або жінці.
Психіатрія не має ніяких інших методів «лікування», окрім психотропних препаратів, на кшталт: нейролептик, антипсихотик, галоперидол, антидепресант та подібні. Кожен такий препарат є наркотичною речовиною з негативними наслідками, про що самі виробники ліків вказують у великому переліку побічних дій.
В психіатрів не існує ніяких біологічних маркерів розладу, якій вони діагностують. Тобто наявність захворювання, як і призначення лікування, базується цілком на суб’єктивних оцінках та судженнях психіатра.
Це означає, що психіатр завжди лікує НЕ хворобу НЕ ліками. Саме так висловися заслужений професор психіатрії, доктор Томас Сас.
Але вплив психіатричних ліків на людину має жахливі наслідки. Про те, яких втрат зазнала армія США від втручання психіатрії, красномовно розповідає документальна стрічка «Прихований ворог».
Медичне лікування військових
Військовим потрібне лікування. Проте психіатрію через її методи ледве можна відносити до лікування в тому сенсі, як це зазвичай розуміється. Яскравим прикладом є дві історії, про які ми дізналися через нашу гарячу лінію.
У першій історії до нас звернулася сестра військового Р., який був на передовій. На його очах вбили побратима, а другий був важко поранений. Сам він отримав черепно-мозкову травму. Р. відвіз своїх побратимів до шпиталю в Краматорську, звідки його самого відправили у неврологічне відділення міста Дніпро. Там йому призначили ноотропний препарат, як звичайне лікування при контузії (він покращує обмін речовин у мозку), а також, з невідомих причин, призначили достатньо жорсткий антидепресант клофраніл.
В інструкції до клофранілу вказано, що при застосуванні можлива:
- тахікардія,
- марення,
- психотичні стани,
- сплутаність свідомості,
- параноя,
- гіпоманія чи манія та
- сексуальні розлади у чоловіків.
Може з’явитися тенденція до самогубства. Препарат викликає швидке звикання, а також має важкий синдром відміни, – Вілінська А. Президент ГКПЛ
Військовому Р. запропонували перевестися до психіатричного відділення, але він не погоджувався, і в цьому була суть звернення.
Чи правомірне переведення військового до психіатричної лікарні проти його волі?
Сам він казав, що в нього нічого не болить, але він постійно спить через вплив препаратів, і з лікарем йому розмовляти не дають. Його медична родина була готова забезпечити належний догляд і шукала, як запобігти переведенню Р. до психлікарні.
Згідно прав людини, а також презумпції психічного здоров’я:
Будь-яка людина вважається душевно здоровою, поки не доведено протилежне. Будь-які підозри на психічний розлад психіатр повинен довести через законно одержані, вагомі докази.
Не можна вважати людину божевільною без відповідної експертизи, без дотримання процедури огляду та з порушенням прав. Якщо людина відмовляється від психіатричного огляду, лише суд може вирішити питання щодо проведення психіатричного огляду у примусовому порядку.
Тобто ніяку людину проти волі не можуть помістити до психіатричної лікарні. Навіть, оглянути її психіатр не має права, якщо людина не згодна. Тільки через законну процедуру і відповідне рішення суду.
За допомогою Громадянської комісії з прав людини військовий отримав правову консультацію, був переведений у звичайну лікарню і зараз його стан покращився. Що з ним могло статися у випадку психіатричного лікування, ви можете дізнатися з документального фільму «Прихований ворог».
F-20. Шизофренія
Друга історія показує, як взагалі йдуть справи у психіатрії, а також ступінь шахрайства в цій галузі.
Від військовослужбовця О. надійшов лист, що його тримають у закритому відділенні Чернівецької психлікарні. По наданому номеру зателефонувала його дружина, сказавши, що чоловік не в змозі спілкуватися, тому що розмови підслуховують.
Вона повідомила, що чоловік прийшов до психлікарні добровільно для проходження ВЛК, щоб комісуватися. На огляді О. погодився з діагнозом психіатра F20 (шизофренія). Ми раніше розповідали про схожий випадок, коли військовому порадили комісуватися саме через психіатричний діагноз.
Спочатку О. перебував у відкритому відділені, очікуючи остаточного комісування з діагнозом шизофренія, та міг вільно пересуватися. Одного вечора він повернувся з дому до лікарні напідпитку, за що його перевели до закритого відділення, та почали колоти психотропні препарати.
До людини застосували каральну психіатрію – обмеження волі та насильне введення психотропних речовин.
Метою звернення О. було перевестися знов до відкритого відділення, але після консультації з нашого боку, ставлення змінилося. Дружина О. отримала роз’яснення, з якими категоріями пацієнтів психіатричних закладів ми працюємо, яку допомогу надаємо, до чого може призвести психіатричне маніпулювання зі своїм здоров’ям та які наслідки в майбутньому для чоловіка має діагноз F20 (шизофренія).
Зазвичай шлях людини, яка зіштовхнулася з психіатрією, отримала психіатричний діагноз і лікування психотропними препаратами складається таким чином:
- «Божевільна» людина опиняється на гачку у психіатричній лікарні і тепер змушена регулярно лягати на лікування, включаючи примусову госпіталізацію, що часто відбувається з порушенням законів.
- Через діагноз відбувається стигматизація, людина обмежена в правах і можливостях, не може влаштуватися на роботу, керувати автомобілем, виїжджати за кордон тощо.
- До цього додається погіршення психологічного стану через вплив психотропних препаратів, залежність від них, важкі наслідки відміни (людина не може сама відмовитися від цих ліків).
- Побічні ефекти руйнують фізичне здоров’я, викликають неадекватну поведінку, немотивовану агресію, думки про самогубство, депресію тощо.
- Такі погіршення стану розцінюються психіатром, як «хвороба прогресує», призначаються ще більш небезпечні препарати та людина отримує інвалідність по психіатричному діагнозу.
- Згодом комісія психіатрів визнає людину недієздатною, позбавляє прав, призначає опікуна, і відправляє до психоневрологічного інтернату, звідки зворотного шляху майже немає.
В нашому випадку військовий прийняв рішення покинути психлікарню, щоб більше туди не повертатися. Сподіваємося, що його особистий досвід та правова консультація допоможуть в подальшому запобігти втручанню психіатрів в його долю. Але те, з якою легкістю людина може отримати важкий діагноз шизофренія, вражає.
ГКПЛ співпраця
Громадянська комісія з прав людини в Україні ще раз звертає увагу суспільства, відповідних органів, громадських організацій, активістів і волонтерів на наявність проблеми. Через війну багато людей потребують медичну та психологічну допомогу. Вважати їх божевільними, застосовувати до них психіатричне лікування – найгірший сценарій з непередбачуваними наслідками. Альтернатива психіатричному лікуванню існує і вона довела свою ефективність.
Ми звертаємося до небайдужих з метою співпраці для спільного вирішення проблем реабілітації та психологічної допомоги тим, хто її потребує.
