Порушення прав при поміщенні до психіатричної лікарні

Незаконне психіатричне обстеження, примусова госпіталізація та лікування – системні помилки психіатрів

Типова ситуація незаконного поміщення до психіатричної лікарні, з якою до нас часто звертаються громадяни.

• Відбувається побутовий конфлікт,
• одна зі сторін викликає поліцію та обмовляє другу сторону, що та поводиться неадекватно (психічно не здорова),
• поліція викликає психіатричну бригаду і санітари забирають людину до психіатричної лікарні,
• там її одразу починають «лікувати» психотропними препаратами.

Такий спосіб дій є незаконним, порушує права людини, часто виявляється безпідставним і має негативні наслідки для того, кого поміщають у психлікарню. Людина отримує психіатричний діагноз, який може перекреслити його подальше життя, накладаючи обмеження на роботу, керування автомобілем, виїзд за кордон, службу в армії та інше, і завдає непоправної шкоди здоров’ю від застосування психіатричних препаратів.

Як насправді має відбуватися вирішення таких ситуацій згідно з чинним законодавством? Щоб права людини не порушувалися, необхідно пройти чотири етапи, які передбачені законом.

Психіатричний огляд

Поліція не є фахівцями в питаннях душевного здоров’я і не може приймати рішення про психічний стан суб’єкта.

Відповідно до «Закону про поліцію», людину можуть лише затримати, склавши протокол за всіма правилами та при наявності двох понятих, і доставити до слідчого ізолятора, але ніяк не до психіатричної лікарні. Людина може відмовитися від огляду психіатра, і тоді поліція має звернутися до суду, щоб забезпечити психіатричний огляд, який у цьому випадку може бути проведений лише за рішенням суду.

Поліція обходить свій стандартний протокол і поміщає людину не до ізолятора, а одразу до психіатричної лікарні, нібито для психіатричного обстеження, але без особистої згоди суб’єкта чи рішення суду проведення судово-психіатричної експертизи незаконне.

Презумпція психічного здоров’я

Будь-яка людина вважається душевно здоровою, поки не доведено протилежне. Будь-які підозри на психічний розлад повинні мати законно одержані, вагомі докази. Психіатр повинен довести, що людина має якийсь розлад, і що він психічної, а ніяк не соматичної природи. Той факт, що було скоєно правопорушення (якщо воно було), нікому не дає права робити висновки про психічне здоров’я людини.

Не можна вважати людину божевільною без відповідної експертизи, без дотримання процедури огляду та з порушенням прав. Потрібно діяти за законом. Якщо людина відмовляється від психіатричного огляду, лише суд може вирішити питання щодо проведення психіатричного огляду у примусовому порядку.

Примусова госпіталізація

Якщо психіатр на підставі огляду вирішує, що є ознаки психічного розладу та необхідне стаціонарне обстеження, але людина відмовляється їхати до стаціонару, психіатр повинен звернутися до суду з заявою про примусову госпіталізацію.

Сьогодні психіатри в обхід системи правосуддя застосовують до людини владні повноваження, яких вони не мають. Без рішення суду на психіатричний огляд, але із застосуванням сили забирають людину до психіатричного закладу, що рівносильне позбавленню волі.

Такому підходу, який залишився з часів радянської каральної психіатрії, немає місця у демократичному, правовому суспільстві.

ВАЖЛИВО. Рішення суду щодо примусової госпіталізації не дає права на примусове лікування!

Госпіталізація та лікування – це два абсолютно окремі юридичні терміни і їх не можна ототожнювати. Обмеження свободи через примусову госпіталізацію – це одне, застосування медичних заходів примусового характеру – це зовсім інше.

Госпіталізація передбачає спостереження, огляд, діагностику, проведення всіх медичних аналізів, щоб унеможливити душевні розлади на ґрунті не виявлених соматичних хвороб. Можливо, на цьому етапі з’ясується, що людина потребує не психіатричного, а звичайного медичного лікування.

Людина може мати загострення діабету, пухлина у мозку, токсична діяльність паразитів може викликати галюцинації тощо. Необхідно обстежити його фізичне здоров’я, тому що до 80% випадків неадекватної поведінки виникають через невиявлену патологію внутрішніх органів.

Зрештою, людина може побути якийсь час на примусовій госпіталізації, заспокоїтись, і йому взагалі не буде потрібне ніяке лікування. Але якщо почати «лікувати» невиявлену пухлину в мозку психіатричними препаратами, важко уявити наслідки такої некомпетентності та недбалості.

Примусове лікування

Будь-який психіатричний препарат є наркотичною речовиною, яка змінює свідомість. Для недобровільного застосування психіатричних препаратів обов’язково потрібне рішення суду, тому що це додаткове обмеження прав і свободи людини і заподіяння шкоди його здоров’ю. Негативні побічні ефекти психотропних препаратів величезні, про що говорять самі виробники.

Після обстеження у психіатричному стаціонарі, людина вправі відмовитися від психіатричного лікування, і психіатр знову зобов’язаний звернутися до суду для законного вирішення питання про примусове лікування.

Якщо немає судового рішення на примусове лікування, то введення психотропних препаратів в організм проти волі людини є злочином, згідно зі статтею 314 КК України, який, залежно від обставин та наслідків, карається позбавленням волі від 2 до 12 років.

Наш досвід показує, що жодне рішення про примусову госпіталізацію не містить рішення про примусове лікування. І так само, жодна заява психіатра до суду на примусову госпіталізацію не містить запиту на примусове лікування.

Можна стверджувати, що ми маємо справу з шахрайством та спробою вводити суд в оману. Оскільки суд не може вийти за межі вимог заяви, він не може самостійно виносити рішення про примусове психіатричне лікування, тому що про це не було заявлено.

Якщо психіатри на підставі рішення про примусову госпіталізацію починають також примусово «лікувати», то ця дія не передбачена рішенням суду про примусову госпіталізацію. Психіатр перевищує свої повноваження, порушує права людини, і вчиняє кримінальний злочин, – В. Винник, юрист ГКПЛ

На жаль, майже 100% постраждалих, які звертаються до ГКПЛ, не знають законів, не розуміють своїх прав, і їх можуть змусити підписати згоду на «добровільне лікування» через залякування, примус, можуть не дати повної інформації, дати неправдиву інформацію, чи просто обколоти психіатричними препаратами. Щоб такого не відбувалося, необхідно дотриматися законної процедури, інакше факт згоди не можна нічим підтвердити.

Ця правова недосконалість дозволяє існувати систематичним зловживанням у сфері душевного здоров’я. Питання примусового психіатричного лікування має розглядатися окремо від примусової госпіталізації, і психіатр повинен звернутися до суду саме з таким запитом, проте психіатри це замовчують, вчиняючи злочини.

Є випадки, коли лікування призначають за згодою родичів, але якщо людина дієздатна, то замість неї ніхто не може приймати таке рішення. Родичі часто роблять це з корисною метою, щоб заволодіти майном або просто покарати людину, і наполягають на госпіталізації та примусовому лікуванні. Такі заяви можуть розглядатися судом лише як свідчення та не є безапеляційними.

Отже, знову пройдемо всю процедуру.

• Якщо приїжджає поліція, яка не є фахівцями в питаннях душевного здоров’я, все, що вона може зробити, це доставити людину до ізолятора тимчасового тримання. Щоб при цьому не говорилося, що вас лише оглянуть, завезуть до лікаря, щоб вам стало краще та інше – це затримання, і його треба проводити чітко за процедурою з понятими.
• Без особистої згоди людини психіатр не може її оглядати, проте недобровільний огляд може бути проведений лише за рішенням суду. Поліція має подати заяву до суду, що людині, можливо, потрібен огляд психіатра.
• На суді має бути прокурор, двоє присяжних, і людині зобов’язані надати адвоката, якщо вона не запрошує свого. Так передбачає закон.
• Якщо психіатр отримає дозвіл суду на огляд цієї людини і вважає, що її потрібно примусово госпіталізувати, на недобровільну госпіталізацію також потрібне рішення суду.
• Госпіталізація не дає психіатру права на примусове лікування. Він зобов’язаний написати окремий запит до суду, який доводитиме, що людина насправді потребує примусового психіатричного лікування.

Про випадки зловживань з боку психіатрів або негативні наслідки примусового лікування ви можете повідомити у Громадянську комісію з прав людини, через форму зворотного зв’язку

Ім'я *

First

Last

Email *

Ваше повідомлення

Опишіть коротко, що у вас сталося, залиште контакт для зв'язку, і ми розглянемо вашу скаргу.

Відправити

Якщо ви чи ваші близькі постраждали від дій психіатрів, зіткнулися з примусом, насильством, жорстокістю, шахрайством або порушенням ваших прав, повідомте про це Громадянську комісію з прав людини.

• +38 (066) 803 5583
• +38 (067) 465 3305
• info@cchr.org.ua