ФАКТИ про психіатрію
Виставляючи себе «авторитетом» у сфері розуму і душевного здоров’я, психіатрія не має ніяких наукових обґрунтувань до будь-яких своїх методів лікування. Те, що написано тут, є реальним доказом, який викриває деякі з головних тверджень і методів цієї псевдонауки.
Справжня хвороба і психічний розлад
Психічні розлади не є захворюваннями.
Немає таких лабораторних аналізів, сканування мозку, рентгенівських знімків або тестів на хімічний дисбаланс, які б підтверджували, що психічний розлад є хворобою тіла. Не можна сказати, що люди не випробовують депресії або що у них не буває емоційних чи розумових труднощів. Проблема в тому, що психіатрія перетворила ці емоції і поведінку на «хвороби», щоб продавати препарати. Це блискучий маркетинг, а не наука… читати далі…
Психіатричні розлади, як результат голосування
Психіатрична «Біблія» для виставляння рахунків: «Керівництво по діагностиці і статистиці психічних розладів»
Психіатричні діагностичні критерії з’явилися, у буквальному розумінні, в результаті голосування і були об’єднані в «Керівництво по діагностиці і статистиці психічних розладів» (DSM) Американської психіатричної асоціації. Система класифікації симптомів, яка не мала нічого спільного з медициною і радикально відрізнялася від всього, що хоч колись існувало у медицині, була результатом голосування. Жоден з приведених в ньому діагнозів не має об’єктивних ознак фізичної хвороби і не підтверджений науково.
У психіатрії не існує ніяких об’єктивних тестів, не робляться лабораторні обстеження або рентгенівські знімки, які могли б однозначно показати наявність або відсутність психічного розладу, – Ален Френсіс, голова групи експертів по підготовці DSM – IV
DSM – IV – це вигадка, за допомогою якої… читати далі…
Психіатри визнають, що їм не не вдалося отримати жодного випадку одужання
У 1963 році Національний інститут душевного здоров’я США начал впровадження програм душевного здоров’я в суспільстві. У 1994 році на них було витрачено 47 мільярдів доларів, але ці програми повністю провалилися, а клініки, що брали в них участь, стали хіба що постачальниками психотропних препаратів для бездомних.
Ми не знаємо причин (психічних хвороб). У нас ще немає методів «лікування» цих хвороб, – доктор Рекс Каудрі, психіатр і директор Національного інституту психіатрії, 1995 рік
Часи, коли психіатри вважали, що вони можуть зцілити психічнохворих, пройшли. В майбутньому психічно хворим доведеться навчитися миритися зі своїми хворобами, – Норман Сарторіус, президент Всесвітньої психіатричної асоціації, 1994 рік
Що таке лікування?. Це просто термін, який ми не використовуємо в медичній (психіатричною) професії, – доктор Джозеф Джонсон, психіатр, під час надання свідчень в суді Каліфорнії, 2003 рік
Серед психіатрів провели опитування про їх «фантазії» відносно їх практики.
- Фантазія номер 1: «…я зможу «вилікувати» пацієнта».
- Фантазія номер 2: «Пацієнт хоче знати, в чому його проблема»
доктор Сандер Бергер, професор клініки психіатрії в державному університеті Мічигану, «Час психіатрії», 1998 рік
Сканування мозку не може виявити психічне захворювання
Психіатри стверджують, що сканування мозку сьогодні показує зміни в мозку і є «доказом» психічних розладів, таких як шизофренія і депресія. Немає жодного доказу цього. І в дослідженнях це як і раніше прописано дрібним шрифтом : «передбачається», «може бути» і «є надія, що»…
Добре відомо, що препарати, використовувані для лікування психічних розладів, можуть, приміром, викликати тривалі біохімічні і навіть структурні зміни (у тому числі і в мозку), які у минулому визнавалися причиною розладу, але насправді можуть бути наслідком лікування, – доктор Еліот Валленштайн, психобіолог, автор книги «Звинувачуючи мозок»
Психіатри стверджують, ніби наше уявлення про те, що душевні захворювання – це хвороби мозку, ґрунтоване на недавніх відкриттях в області неврології, які сталі можливі завдяки техніці отримання зображень мозку і фармакологічним засобам лікування. Це неправда, – доктор Томас Сас, заслужений професор психіатрії у відставці Державного університету Нью-йоркського центру охорони здоров’я міста Сіракьюз
Серед працівників клінік все більшу заклопотаність викликає той факт, що розробки в області неврології не розкривають природи психіатричних розладів, – доктор Девід Хілі, психіатр, директор Міністерства психологічної медицини Північного Уельсу
Психіатричні препарати: побічні ефекти
Психіатри не можуть передбачати, з якими негативними побічними ефектами ви можете зіткнутися, тому що ніхто з них не знає, як діють їх препарати.
Психотропні препарати все частіше класифікуються як токсичні речовини, які можуть привести до смерті. Психіатри стверджують, що їх препарати рятують життя, але їх же власні дослідження показують, що при вживанні психотропних препаратів ризик самогубства зростає удвічі. А тривалий їх прийом – і це доведений факт, що ігнорується психіатрами, – завдає непоправної шкоди тілу і розуму.
Серед поширених і добре задокументованих побічних дій психіатричних препаратів існують такі як манія, психоз, галюцинації, деперсоналізація, думки про самогубство, серцеві напади, інсульти і раптова смерть.
Більше того, Американське управління по контролю за продуктами харчування і лікарськими препаратами визнає, що лікарі і пацієнти повідомляють про несприятливі наслідки застосування препаратів лише в 1-10% випадків.
Не існує генетичних чинників появи психічних захворювань
Жодна заява про те, що за психічним станом стоять гени, не витримала випробування часом, незважаючи на масову дезінформацію, – доктор Джозеф Гленмуллєн, психіатр медичного коледжу при Гарвардському університеті
…сучасній психіатрії треба сильно постаратися, щоб довести генетичну або біологічну природу хоч би одного душевного захворювання, – Девід Кайзер, психіатр
За сорок років «біологічна психіатрія» ще не довела, що хоч би одно психіатричне захворювання або психіатричний діагноз пов’язані з якими б то не було відхиленнями від норми або хворобами або що вони мають відношення до «неврологічних», «біологічних» або «генетичних» порушень або до порушень «хімічного балансу», – доктор Фред Боман, дитячий невролог, співробітник Американської академії неврології