Застосування психотропних препаратів в реабілітаційній медицині і психіатрії – як і раніше одна з найбільш гострих тем в правозахисному полі. Особливу увагу до питання викликано активними спробами психіатрів брати участь в процесі реабілітації воїнів із зони АТО і надання психологічної допомоги постраждалим.
Безумовно, самі бійці АТО, цивільні особи з окупованих територій і всі ті, хто знаходяться безпосередньо в гущі військових подій, потребують психологічної допомоги та соціальної реабілітації. Однак, на думку Громадянської комісії з прав людини (ГКПЛ) України, участь психіатричних служб з використанням психотропних препаратів не вирішить проблему, але може її значно погіршити. Традиційні психіатричні способи допомоги в таких ситуаціях є найнебезпечнішою міною уповільненої дії.
Звернемося до зарубіжного досвіду. Раніше ми публікували дані, як зростання асигнувань на психотропні препарати для армії США позначилось на статистику самогубств серед військовослужбовців. Якщо за останні 10 років витрати на препарати зросли на 400%, то кількість самогубств зросла спочатку вдвічі, а потім перевищила втрати через автомобільні аварії, серцеві захворювання, рак, вбивств та інші ситуації. При чому, 20% від загального числа суїцидних військовослужбовців приймали антидепресанти, 41% – нещодавно пройшли амбулаторну поведінкову психологічну терапію.
Це вражаючий ефект психіатричної практики – кількість неприємностей в тій сфері, куди психіатри спрямовують свою енергію з метою вирішити проблему не тільки не зменшується, але спалахує подібно епідемії.
Подивимося на європейський досвід. Не так давно на сторінках відомого медичного журналу Великобританії The BMJ датський медик Петер Гетцше опублікував результати своїх досліджень, в яких стверджує, що:
«Користь від застосовуваних в психіатрії препаратів мінімальна, збиток для здоров’я великий, а використовувати їх варто виключно при гострій фазі захворювань».
Петер Гетцше говорить про те, що занадто часто результати клінічних досліджень психіатричних препаратів містять фальсифікації. Побічні ефекти применшуються, користь перебільшується, замовчуються випадки летального результату, і зовсім нічого не говориться про «ефект ломки», який знімається призначенням наступного препарату.
Тепер звернемося до прав українців. Є дуже цікава стаття в КК України:
Стаття 315. Схильність до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів
- Схильність певної особи до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів – карається обмеженням волі на термін до п’яти років або позбавленням волі на термін від двох до п’яти років.
- Та сама дія, вчинена повторно або по відношенню до двох чи більше осіб, або до неповнолітнього, а також особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 307, 308, 310, 314, 317 Кримінального Кодексу, – карається позбавленням волі на термін від п’яти до дванадцяти років.
Як у світлі цієї статті кримінальної відповідальності слід розцінювати факти примусових заходів медичного характеру в психіатрії? Чим з точки зору Закону є випадки численних звернень пацієнтів психіатричних закладів зі скаргами на примус, недобровільну госпіталізацію, жорстоке поводження і факти серйозних порушень здоров’я внаслідок прийому нав’язаних психіатричних препаратів?
Завдяки зусиллям ГКПЛ України, до цієї ситуації і можливих нових серйозних проблем було привернуто увагу громадськості, правозахисних організацій, ЗМІ, Прокуратури і в тому числі Ольги Богомолець – народного депутата, правозахисника, Заслуженого лікаря України, доктора медичних наук і професора Національного медичного університету ім. Богомольця в Києві. Ось що пише особистий сайт народного депутата про проблему:
«Якщо порівнювати з американським досвідом, то багато хто знає, що під час в’єтнамської війни загинуло 58 000 американських солдатів. А ось те, що протягом десяти років після, 62 000 американських солдатів наклали на себе руки в мирний час – це мало кому відомо. Як власне і те, що 50% ветеранів сиділи в тюрмах за статтею про перевищення агресії. Наше завдання сьогодні – дати шанс і можливість всім тим, хто повертається з війни, стати значно кращим і позбутися від наслідків, завданих жахами війни».
Таку заяву Ольга Вадимівна зробила під час робочого візиту до Дніпропетровська, де відвідала ряд психіатричних закладів, включаючи дитячу установу й психіатричну лікарню із суворим наглядом МОЗ України, в якій знаходяться пацієнти, які вчинили тяжкі злочини і спрямовані на лікування за рішенням суду.
Необхідність серйозного реформування сучасної системи державної психіатрії не викликає сумнівів. У зв’язку з цим Ольга Богомолець обговорила зміни, які необхідно вносити в протоколи лікування. Медикам потрібно надати свої пропозиції до законодавства в галузі психіатрії. Найближчим часом за сприяння Інституту судової та медичної психіатрії МОЗ України повинні бути розроблені нові законодавчі акти, які покликані регулювати цю специфічну сферу медицини, вводячи її в правове поле і вносячи більше гуманності і розумності у діяльність психіатрів.
Головне завдання Громадянської комісії з прав людини (ГКПЛ) України зараз – зробити досі закриту від сторонніх очей психіатрію доступною для перевірок, громадського впливу і реформування. Психіатрія досі є однією з найпроблемніших областей, які дісталися Україні спадщиною соціалістичного минулого. Активна участь громадян в діяльності нашої громадської організації, волонтерство та пряма допомога ГКПЛ України значно прискорять процес реформування психіатричної системи. І кожен з вас може зробити свій внесок у створення кращого, безпечного майбутнього для нашої країни.
Якщо ви відчуваєте несприятливу дію препаратів, або вас примушують їх приймати всупереч вашої волі, повідомте про це, заповнивши форму зворотного зв’язку
За додатковою інформацією ви можете звернутися в ГКПЛ України за тел:
+38 067-465-33-05
+38 099-299-10-99
e-mail: info@cchr.org.ua
