Громадянська комісія з прав людини (ГКПЛ) України невтомно працює над захистом прав людей у сфері психічного здоров’я, викриваючи зловживання та системні недоліки психіатричної системи. Справа Геннадія Співака, розглянута Європейським судом з прав людини (ЄСПЛ) 5 червня 2025 року (заява № 21180/15), стала яскравим прикладом порушень, з якими щодня стикаються українці в психіатричних закладах. Цей випадок не лише висвітлює індивідуальну трагедію, але й відображає глибокі системні проблеми в Україні, які ГКПЛ прагне подолати.
Контекст справи Співака
У грудні 2011 року Геннадій Співак, уродженець Кам’янського, був заарештований за звинуваченням у замаху на вбивство. Суд визнав, що через його психічний стан на момент злочину він не підлягає кримінальній відповідальності, але замість звільнення його примусово направили до Дніпровської психіатричної лікарні високого рівня безпеки. З жовтня 2012 по жовтень 2014 року Співак зазнав примусового лікування нейролептиками, утримання в переповнених і антисанітарних умовах, а також був позбавлений можливості оскаржити свою госпіталізацію чи медичні заходи.
ЄСПЛ встановив порушення кількох статей Європейської конвенції з прав людини:
Стаття 5 §§ 1 і 4 (право на свободу та особисту недоторканність): Утримання Співака після 24 жовтня 2014 року було незаконним через відсутність правової підстави, а судові слухання щодо продовження його госпіталізації проводилися без його участі та належного розгляду.
Стаття 3 (заборона нелюдського або принизливого поводження): Примусове введення нейролептиків без медичної необхідності та утримання в неналежних умовах (переповнені палати, обмежений доступ до душу, примусове прибирання) визнані порушенням.
Стаття 13 (право на ефективний засіб правового захисту): Співак не мав можливості ефективно оскаржити ані своє утримання, ані примусове лікування через відсутність належного правового механізму в Україні.
Суд присудив Співаку компенсацію у розмірі 25 000 євро за нематеріальну шкоду та 2 950 євро за судові витрати, підкресливши, що попередня компенсація від української влади (256 євро) була недостатньою.
Справа Співака в контексті України
Справа Співака — не поодинокий випадок, а відображення системних проблем української психіатричної системи, які ГКПЛ документує з 2013 року. Ці проблеми включають:
Каральна психіатрія як спадщина минулого: Радянська психіатрія залишила Україні важкий спадок, коли психіатричні діагнози використовувалися для ізоляції інакодумців чи вирішення особистих конфліктів. Сьогодні ця практика трансформувалася в нові форми, такі як примусова госпіталізація для уникнення кримінальної відповідальності чи в інтересах корупційних схем. Справа Співака ілюструє, як суди та психіатричні установи можуть діяти без належного нагляду, порушуючи права людини.
Неналежні умови в психіатричних закладах: Звіт Уповноваженого з прав людини України за 2014 рік, на який посилається ЄСПЛ, підтвердив, що умови в психіатричних лікарнях, таких як Дніпровська, є нелюдськими: переповнені палати (наприклад, Співак утримувався в кімнаті 2.2 х 3 м із двома іншими людьми), обмежений доступ до санітарних зручностей, примусове прибирання та приниження. ГКПЛ неодноразово фіксувала подібні умови, зокрема в Павловській психіатричній лікарні в Києві, де після нашого розслідування у 2013 році вдалося домогтися покращення умов.
Відсутність правового захисту: Закон України «Про психіатричну допомогу» (2000) декларує презумпцію психічного здоров’я та право на добровільне лікування, але на практиці ці принципи часто ігноруються. Співак не мав можливості оскаржити примусове введення нейролептиків чи ініціювати перегляд свого утримання, що є системною проблемою. За даними ГКПЛ, з 2013 по 2019 рік було відкрито 365 кримінальних справ щодо порушень у психіатричній сфері, але більшість із них не призвели до покарання винних через брак ефективних механізмів.
Корупція та зловживання: Психіатрична система в Україні часто використовується для шахрайських цілей, таких як отримання інвалідності чи уникнення відповідальності. Наприклад, у селі Липини на Волині чоловік став жертвою психіатричної госпіталізації через корупційну схему. Справа Співака також вказує на відсутність незалежного контролю за медичними рішеннями, що дозволяє лікарям і судам діяти в обхід закону.
Вплив війни: Війна в Україні посилила психологічний тиск на населення, що призвело до зростання кількості людей, які звертаються за психіатричною допомогою. Водночас це підвищило ризик зловживань, оскільки психотропні препарати часто призначаються без належного обґрунтування, що може призводити до серйозних побічних ефектів, таких як депресія чи суїцидальні думки. ГКПЛ наголошує на необхідності альтернативних підходів, таких як психологічна підтримка, замість медикаментозного примусу.
Роль ГКПЛ у боротьбі за справедливість
ГКПЛ України активно використовує такі випадки, як справа Співака, щоб привернути увагу до необхідності реформ. Ми:
- Документуємо порушення: Збираємо свідчення постраждалих і передаємо їх до правоохоронних органів та міжнародних інституцій.
- Проводимо просвітницьку роботу: Організовуємо виставки, такі як «Психіатрія: індустрія смерті», та публікуємо матеріали про небезпеку психотропних препаратів і електросудомної терапії.
- Надаємо правову підтримку: Допомагаємо людям оскаржити незаконну госпіталізацію чи зняти неправомірний діагноз.
- Адвокуємо зміни: Виступаємо за новий закон про психічне здоров’я, який би відповідав стандартам Конвенції ООН про права людей з інвалідністю та передбачав незалежний нагляд за психіатричними закладами.
Справа Співака — це не лише історія однієї людини, але й сигнал для суспільства про необхідність змін. ГКПЛ закликає всіх небайдужих долучитися до нашої місії:
- Повідомте про порушення: Якщо ви чи ваші близькі зіткнулися з несправедливістю в психіатричній системі, заповніть форму на сайті cchr.org.ua.
- Підтримайте фінансово: Ваші пожертви через розділ DONATE допомагають нам продовжувати розслідування та надавати підтримку.
- Поширюйте інформацію: Розкажіть про нашу діяльність у соціальних мережах, щоб більше людей дізналися про свої права.
Разом ми можемо зупинити зловживання в психіатричній системі та забезпечити кожному право на гідність і свободу. Дійте зараз, щоб майбутнє України було вільним від каральної психіатрії!
- Прес-реліз Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ):Джерело: Наданий (ECHR 136 (2025), виданий 05.06.2025).HUDOC ЄСПЛ (www.echr.coe.int).
- Додаткові веб-джерела:
- Звіт Уповноваженого з прав людини України (2014):(www.ombudsman.gov.ua).
- Закон України «Про психіатричну допомогу» (2000): Доступно через офіційні бази законодавства, наприклад, https://zakon.rada.gov.ua.
- Наказ МОЗ України №2085 від 7 грудня 2023 року: Офіційний сайт Міністерства охорони здоров’я України (www.moz.gov.ua).
- Конвенція ООН про права людей з інвалідністю: https://www.un.org/development/desa/disabilities/convention-on-the-rights-of-persons-with-disabilities.html.