Надання людині психіатричної допомоги, включаючи її примусовий порядок, регулює законодавство України. Проте Громадянською комісією з прав людини України були встановлені невідповідності національного законодавства нормам Конституції України і міжнародним договорам.
Так, згідно із статтею 29 Конституцій України :
Кожна людина має право на свободу і особисту недоторканість. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як по мотивованому рішенню суду і тільки на підставах і в порядку, встановлених законом.
Якщо людина проти його волі затримана психіатрами і в примусовому порядку поміщена в психіатричний заклад, то він позбавлений волі і своїх цивільних прав, передбачених чинною Конституцією. Тому такі дії можуть здійснюватися тільки за рішенням суду.
Зараз ситуація така, що психіатри, за сприяння працівників національної поліції, систематично здійснюють затримання людей без рішення суду, що грубо порушує конституційні права громадян. Затримані люди в примусовому порядку негайно поміщаються в психіатричні лікарні. Там їх також примусово, проти волі і без рішення суду піддають так званому «психіатричному лікуванню».
Стаття 13 Закону України «Про психіатричну допомогу» передбачає надання психіатричної допомоги без рішення суду лише по добровільній усвідомленій згоді людини. Шляхом залякування, загроз і у багатьох випадках тортур, психіатри примушують незаконно затриманих людей підписувати нібито добровільну згоду на психіатричне «лікування». Часто це відбувається вже тоді, коли людина перебуває під впливом примусово введених йому сильнодіючих психотропних препаратів, які змінюють свідомість людини. Такий порядок речей унеможливлює яку-небудь добровільну усвідомлену згоду, тим більше під впливом психотропних препаратів.
Ще один нонсенс в тому, що психіатр вирішує, що психічне захворювання затриманої людини робить його небезпечним для оточення і самого себе, і тому є основою для психіатричного лікування. І при цьому вважає, що така психічно хвора людина може дати свою добровільну усвідомлену згоду. Очевидно, що якщо людина психічно хвора, він жодним чином не може надати «добровільної усвідомленої згоди», і якщо він дійсно психічно хворий, питання примусового психіатричного лікування повинно вирішуватися судом. Якщо ж людина може дати добровільну усвідомлену згоду на психіатричне лікування, то така людина не може вважатися психічно хворою, і тоді незрозуміло, для чого йому це так зване «лікування».
Слід зазначити, що якщо людина вже була затримана і проти волі доставлена в психіатричний заклад, то ні про яке добровільне психіатричне лікування не може бути і мови, адже людина вже була доставлена примусово. Тому ніякі документи, підписані особою, в таких умовах про нібито «добровільну усвідомлену згоду на психіатричне лікування», не повинні вважатися недійсними, оскільки отримані незаконним шляхом.
Зловживаючи своїми правами і перевищуючи свої повноваження усупереч нормам діючої Конституції України, психіатри дозволяють відверто і безкарно порушувати права і свободи громадян. Це неприпустимо в демократичному суспільстві, і несе велику небезпеку правам і свободам людей в Україні. По суті це та ж каральна психіатрія Радянського Союзу, яка нікуди не поділася, лише мутувала в інші не менш жахливі форми.
За замовленням зацікавлених осіб психіатри можуть будь-яку психічно здорову людину затримати на вулиці, на роботі, або навіть у нього удома, і без рішення суду примусово помістити в психіатричну лікарню або психоневрологічний диспансер. І там із застосуванням сили людині можуть вводити психотропні або наркотичні речовини проти його волі.
У тих випадках, коли психіатри звертаються до суду із заявою про примусову госпіталізацію, згідно із законом це повинно статися впродовж 24 годин з моменту приміщення людини в психіатричний заклад. Розгляд такого звернення судом також повинен пройти не більше ніж за 24 години з моменту звернення психіатра. Таким чином, поки суд вирішує питання примусової госпіталізації, примусово затримана людина, як мінімум 48 годин є затриманим проти своєї волі. За цей час, таку людину можуть піддати будь-яким психіатричним маніпуляціям, включаючи високі дози сильнодіючих психотропних препаратів, які зроблять людину неадекватною на термін від доби до декількох тижнів. І можуть бути застосовані смертельно небезпечні процедури з безповоротними наслідками, такі як електросудома терапія (ЭСТ), відома також як електрошокова терапія.
Така відверто протиправна практика впроваджена фактично в усіх психіатричних закладах України. Тому назріла невідкладна потреба в терміновому удосконаленні законодавства, яке регулює порядок надання психіатричної допомоги. Необхідно внести зміни до Закону України «Про психіатричну допомогу» і до Цивільного процесуального кодексу України, з метою приведення їх у відповідність Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
І в першу чергу необхідно заборонити психіатрам госпіталізувати людину в психіатричні заклади в примусовому порядку. Така госпіталізація і примусове лікування можливі тільки після рішення суду, прийнятого з дотриманням усіх громадянських прав і свобод людини, і що набрав чинності.
Якщо ви, ваші близькі або знайомі зіткнулися в психіатрії з порушенням прав, примусом, насильством, шахрайством або жорстокістю, повідомите про це в Громадянську комісію з прав людини по тел.
38 (066) 803 5583
38 (067) 465-3305
info@cchr.org.ua