ЄСПЛ вирішив, що держава порушує права людини
Справа, що розглядав Європейській Суд з Прав людини, стосується скарг заявника Володимира Кагановського на його утримання у «відділенні посиленого нагляду» Київського психоневрологічного інтернату – КПНІ в період з 27 червня по 6 липня 2017 року та на фізичні умови цього ув’язнення. Порушення пов’язані зі статтями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
- Ст. 5 §§ 1, 4 і 5 – передбачувана незаконність ув’язнення заявника та неможливість для нього оскаржити його законність і отримати компенсацію,
- Ст. 3 – умови ув’язнення.
Ця справа про каральну психіатрію в Україні, про поширену практику поміщення осіб із психічними розладами до «карцерів». Найсумніше те, що представники держави не бачать у цьому проблеми чи порушення прав людини!
Це рішення одне з небагатьох в даній сфері, адже такі справи дуже рідко виходять «назовні» і стають публічними. Дуже рідко недієздатні особи можуть досягти справедливості, хоча проблем у цій сфері безліч, – Віталія Лебідь, адвокат Української Гельсінської спілки з прав людини в Україні
Володимир Кагановський звернувся за захистом до Громадянської комісії з прав людини – ГКПЛ у 2015 році. Родичі заочно позбавили його дієздатності через деякі особливості поведінки та відправили до ПНІ. При цьому Володимир доглядав жінку-інваліда. Справа була передана до Гельсінської спілки з прав людини в Україні.
ГКПЛ працює в Україні з 2013 року і нам відома величезна кількість зловживань в ПНІ. До нас зверталися люди і ми бачили, що будь-яка людина, потрапивши в такій заклад, втрачає можливості відстоювати свої права. Застосування каральних мір, на кшталт карцеру або ізолятору, є розповсюдженою практикою психоневрологічних інтернатів. У підопічних відбирають телефони, не дають комунікувати з юристами, правозахисними організаціями, але вони знаходять спосіб повідомити про зловживання, – Вілінська Анастасія, президент Громадянської комісії з прав людини в Україні
У матеріалах суду зазначено, що 1 вересня 2012 року Подільський районний суд м. Києва визнав заявника недієздатним через результати судово-медичної експертизи від 26 червня 2012 року, і призначив батька заявника його опікуном.
6 серпня 2014 року заявник нібито добровільно був прийнятий до КПНІ – державного закладу соціального захисту населення, підпорядкованого Департаменту соціальної політики міста Києва. Згідно правилам внутрішнього розпорядку він міг вільно пересуватися як всередині, так і за межами КПНІ, залишати територію для побачення з рідними та знайомими. Він почав відвідувати місцевий реабілітаційний центр, виїзних лікарів та контактувати з правозахисними організаціями. КПНІ не перешкоджало йому і підтримувало з метою реабілітації, але згодом це змінилося.
15 травня 2015 року Подільський суд призначив брата заявника, пана К., його новим опікуном. Саме після цього Володимир звернувся до Громадянської комісії з прав людини з проханням допомогти йому відновити дієздатність і справа була передана до Гельсінської спілки. На протязі двох років було проведено багато роботи.
19 червня 2017 року юрист УГСПЛ звернувся до директора КПНІ з листом, в якому повідомив, що відповідно до положень Закону про психіатричну допомогу заявник звернувся за юридичною консультацією до УГСПЛ та подав позов до Подільського суду, намагаючись відновити свою дієздатність. Також було прохання до директору повідомити адвоката, чи буде заявник присутній на судовому засіданні 05.07.2017, а у разі негативної відповіді надати інформацію про причини неявки.
23 червня 2017 року пан К. письмово звернувся до КПНІ з проханням заборонити заявникові залишати територію КПНІ, нібито через погіршення стану його здоров’я.
27 червня 2017 року заявника помістили до палати посиленого нагляду, куди поміщали лише мешканців, стан яких погіршився, та тих, хто є небезпечним для себе та оточуючих. Однак підстав для такого поміщення не було, він не виявляв агресії та не становив небезпеки для себе чи оточуючих. Йому не надавалося додаткового лікування, регулярного нагляду лікаря, і таке поміщення резидентів КПНІ до ізолятору, як він сам його називав, використовувалося як покарання за непокору та різні порушення.
Заявник стверджував, що він залишався в КПНІ добровільно, але ніколи не погоджувався і не бажав бути розміщеним у відділенні посиленого нагляду.
ЄСПЛ вирішив, що Україна порушила права мешканця Київського психоневрологічного інтернату Володимира Кагановського. Мій підзахисний неправомірно утримувався в ізоляторі 10 днів у нелюдських умовах.
Ми допомогли Володимиру ініціювати відновлення його дієздатності, однак у день судового засідання я дізналася, що його опікун витребував у нього папери про те, що Володимир хоче закрити провадження. Я знала, що з волі Володимира це зробити не можна! Розлючена я пішла до будинку соціальної опіки і знайшла Володимира в переповненому ізоляторі, розділеному металевими ґратами, де не було питної води. В ЄСПЛ ми стверджували, що Володимира посадили, щоб він не з’явився на судове засідання.
Звичайно, Київський психоневрологічний інтернат та відповідач у ЄСПЛ – український уряд – ніколи не погоджувалися, що було порушення Європейської конвенції з прав людини, – Олена Проценко, адвокат Центр Стратегічних Справ УГСПЛ
5 липня 2017 року юрист УГСПЛ та журналіст відвідали КПНІ, щоб перевірити, чи здоровий заявник, оскільки він не з’явився на судове засідання, призначене на той же день, а його мобільний був вимкнений. Тільки після прибуття поліції керівництво КПНІ зрештою дозволило адвокату поговорити із заявником в присутності психіатра. Саме тоді і було зроблено фото заявника, який з іншими пацієнтами стояв у відділенні за металевими ґратами.
Відповідно до запису, зробленого в медичній карті заявника того дня, його стан після цього візиту погіршився. Висновок у записі в медичній документації полягає в тому, що заявник повинен залишатися під наглядом і його стан слід контролювати. Але за словами самого заявника, його стан погіршився не через візит адвокату, а через розміщення його в ізолятор та через те, що лікар кричав на нього. Всі подробиці ви можете прочитати в рішенні суду за посиланням.
Це розповсюджене явище, коли до підопічних інтернатів застосовують каральні міри, які не пов’язаний з їх фізичним або психологічним станом. Причина лише в тому, що вони намагаються відстоювати свої права, та протистояти насильницьким діям з боку персоналу. Людей можуть примушувати до праці, яку вони не хочуть виконувати, або тримати в не людських умовах, в яких вони не хочуть знаходитися. Коли людина чинить виправданий опір жорстоким діям персоналу, вона отримує каральну психіатрію.
ЄСПЛ дійшов до висновку що поміщенням до ізолятору Кагановський був позбавлений можливості повідомити про зловживання і мати змогу відстояти свої права, щоб довести неправомірність таких дій. В наданих до ЄСПЛ медичних документах вказано, що не було ніяких фізичних чи психічних передумов для його утримання в ізоляторі.
Це питання виходить за рамки цієї заяви та стосується питання загального інтересу з огляду на той факт, що відповідне національне законодавство не було змінено, а також з огляду на вразливість осіб, які проживають у таких установах. Продовження розгляду цієї справи дає можливість уточнити Конвенційні стандарти захисту стосовно таких осіб, – витяг з рішення ЄСПЛ.
Таки порушення прав людини, згідно звернень до ГКПЛ, існують майже в усіх ПНІ України. Звіти Офісу уповноваженої з прав людини про перевірки психоневрологічних установ доводять, що у кожному ПНІ існують кімнати на кшталт ізоляторів або карцерів. Але загроза від недієздатних осіб, яких туди поміщають, існує лише за словами керівництва таких закладів і не має медичного чи юридичного підґрунтя.
Такої практики немає ніде у світі, щоб у медичних чи соціальних закладах за намагання отримувати гідне відношення, до людини застосовували каральні міри, – Вілінська Анастасія, президент Громадянської комісії з прав людини в Україні
На жаль, сам Володимир Кагановський не дожив до цього рішення. Перебування в важких умовах завдало шкоди його здоров’ю. Але суд визнав порушення його прав по усім заявленим статтям: право на свободу та заборона катування.
Європейський суд вирішив, що перебування Володимира під вартою є поводженням, що принижує гідність і порушує його право на свободу! Але, що найважливіше, Суд підтвердив, що з такими питаннями до нього ніколи раніше не зверталися, підкреслюючи його прецедентну важливість. Саме тому ЄСПЛ продовжив розгляд цієї справи навіть після того, як заявник помер, а його опікун не виявив зацікавленості підтримувати справу, – Олена Проценко, адвокат Центр Стратегічних Справ УГСПЛ
В історії Володимира було все: і боротьба із опікунами, і «війна» з представниками інтернату, і намагання отримати доступ до клієнта щоб доставити його в судове засідання, і звичайна людська підтримка Володимира необхідними речами і їжею через те, що родичі відмовлялися його утримувати, щоб протидіяти його намаганням поновити дієздатність і жити нормальним життям. Тому її не можливо було не пропустити крізь себе.
Хочеться вірити що ця справа стане початком змін у сфері психіатрії в Україні. Будемо надалі працювати над його імплементацією… – Віталія Лебідь, адвокат Української Гельсінської спілки з прав людини в Україні
Ця перемога гірка, але вона по праву належить Володимиру. Розумна, смілива, добра людина не побоялася боротися за гідне життя в громаді. Щиро сподіваємося, що його бій матиме великий вплив, а рішення ЄСПЛ має призвести до певного покращення прав людей з вадами розумового розвитку по всій країні. Що в майбутньому про каральну психіатрію в Україні можна буде дізнатися лише з підручників історії.
Якщо ви чи ваші близькі постраждали від дій психіатрів, зіткнулися з примусом, насильством, жорстокістю, шахрайством або порушенням ваших прав, повідомте про це Громадянську комісію з прав людини.
- +38 (066) 803 5583
- +38 (067) 465 3305
- info@cchr.org.ua
Ви також можете звернутися до нас через форму зворотного зв’язку
