Реорганізація психоневрологічних інтернатів в Україні вступає в активну фазу. Після оцінного візиту в 2018 році Міжнародний фонд «Права людини у сфері психічного здоров’я – FGIP» представив проект реорганізації Слов’янського (Донецьк) і Святошинского (Київ) інтернатів.
Сьогодні в Україні діє 145 психоневрологічних інтернатів, в яких міститься 41 000 дорослих і близько 6 000 дітей. Система ПНІ дісталася країні спадщиною радянського минулого. У них ховали неугодних людей, які своїми особливостями кидали тінь на «щасливе радянське життя». І також психоневрологічні інтернати були частиною каральної психіатричної системи.
Грунтовна реформа ПНІ потрібна вже дуже давно. І зараз, коли процес рушив з місця, важливо, щоб реформування відбувалося в тій площині, де відбуваються основні порушення прав людей. Виходячи з величезної кількості звернень і скарг в ГКПЛ, можна зробити два головні висновки.
- Сьогодні ПНІ – це зони повної ізоляції і стигматизації з неприйнятними для життя умовами, де людей утримують проти їх волі. По суті, концентраційні табори.
- Причина цього – брехливі ідеї психіатрії про необхідність примусу і використання великих доз нейролептиків на людях.
Зусилля реформаторів варто направити на те, щоб максимально зменшити згубне, негуманне відношення до людей в психоневрологічних інтернатах. Створювати їх соціальними закладами, де людям дають справжню турботу, можливість освоювати життєві навички і виходити в нормальне життя, замість використання галоперидолу і прив’язування для покарання.
Треба посилювати реабілітаційну складову, впроваджувати диференційований підхід для осіб із різними діагнозами. Наша мета – це створення умов, що забезпечують максимальну автономність, самостійність для тих підопічних, діагнози яких дозволяють їм соціально адаптуватися і соціально інтегруватися, – Ольга Трубникова, Департамент соціальної політики КМДА.
Зараз головною причиною утримання людей в неволі в ПНІ без прав і свобод, являються психіатричні діагнози. Як правило, вони не обгрунтовані і або за інерцією навішуються сиротам з дитячих будинків, коли вони дорослішають, або є результатом зловмисного шахрайства зацікавлених осіб.
На підтвердження цього декілька історій від потерпілих з ПНІ, які звернулися в ГКПЛ по допомогу (усі імена змінені).
У кожному зверненні головна думка: «Я не хочу тут знаходитися. Допоможіть захистити мої права, відновити дієздатність і вийти звідси».
Постраждалий Юрій, Київ, 1988 р/н. Мати недолюблювала його і з 2004 року (з 16 років) регулярно відправляла в психіатричну лікарню. У 2008 році після восьми місяців перебування в психіатричній лікарні в Глевасі, пішов працювати в монастир. Через півроку мати його вистежила і насильно відправила в Павлівську психіатричну лікарню. Через 18 днів Павлівки Юрія відправили до ПНІВ, перекваліфікувавши II групу інвалідності по астмі на психіатричну. Був частково позбавлений дієздатності.
За його словами причина такої нелюбові матері – квартира, яку вона хоче віддати своєму братові. В цьому випадку ПНІ виступає каральним закладом, в якому по змові і невеликій оплаті проти волі утримують незручну людину. До Юрія в ПНІ застосовували насильство, зв’язували, використовували високі дози психіатричних препаратів:
Не міг ходити, втрачав свідомість, сушило, крутилася голова, виверталося тіло, не міг повернути тіло на місце, страшно нестерпно.
Просить ГКПЛ розслідувати його випадок, допомогти захистити права. Займається спортом, багато читає.
Постраждалий Сергій, с. Бакіївка, 1985 р/н. В дитячому інтернаті поставили діагноз «розумова відсталість», щоб не давати квартиру і не випускати з системи. Направили в ПНІ, позбавили дієздатності. Сергій має грамоти і диплом за відмінне навчання. Просить ГКПЛ допомогти відновити дієздатність.
Постраждалий Микола, Черкаська область, 1987 р/н. Вихованець інтернату, був насильно відправлений до ПНІ і позбавлений дієздатності. У ПНІ за провинності карали тим, що відправляли в психіатричну лікарню, де застосовували насильство.
Я тікав більше 40 разів з інтернату і мене за це відправляли у психіатричну. У психіатричній з 1997 часто топили у холодній воді. У 2001-2003 прив’язували і клали подушку на обличчя. Ложили разом з померлими. Погрожували, що уб’ють, якщо буду жалітись.
Просить ГКПЛ допомогти відновити дієздатність і вийти з ПНІ.
Постраждала Ніна, Переяслав, 1964 р/н. В результаті інциденту з місцевою прокуратурою, загинула її дочка. У 2016 році була спроба за наклепницькою заявою відправити Ніну до інтернату, але адвокат відстояв її права. Проте після смерті матері – її законного опікуна, Ніну відразу забрали в ПНІ, відібравши майно. Раніше була в психіатричній лікарні в Глевасі, де піддавалася жорстокості, отримувала високі дози препаратів – галоперидол, аміназин, модитен-депо та ін. – від яких сім разів переживала клінічну смерть.
Просить ГКПЛ допомогти вийти з ПНІ, оформивши опікунство на троюрідного брата. Зараз опікуном є сам ПНІ і Ніна позбавлена своїх прав.
Постраждалий Михайло, Київ, 1952 р/н. Причиною конфлікту в сім’ї стало житло. У 1992 році перший раз через головний біль швидка привезла його в психіатричну лікарню. Відтоді сестра, зацікавлена сторона житлового конфлікту, щороку відправляла його в психіатрію.
Коли я повернувся з Югославії, почав жити з мамою, допомагав їй. Сестра провокувала конфлікти, накручувала маму, щоб мене виписати. Стала викликати психлікарню. У 2014 сестра сказала, що я нападав на неї з ножем, викликала швидку. Мене силою забрали в Павловку, там тримали три місяці і нічого не говорили. Потім швидка відвезла мене в ПНІ. Тільки тоді я дізнався, що мене везуть в інтернат.
Михайло був позбавлений дієздатності ще в 2006 році. У 2013 була спроба відновити дієздатність, але комісія в Києві відмовила і в якості другого опікуна призначила сестру – винуватицю конфлікту. На комісії з оскарження в Донецьку завідувачка заявила, що не оспорюватиме рішення Києва.
Були численні порушення прав Михайла в психіатричній лікарні, у тому числі накачування психотропними препаратами перед комісією з дієздатності.
Начальник опікунської ради мені сказала: «Ви продаєте ділянку, купуєте квартиру і виписуєтеся з будинку мами. А якщо ви це не зробите, то буде вам лікарня».
Лікар-психіатр, у якої я стою на обліку, сказала: «Відмовтеся від своєї ділянки на користь сестри», – і коли у мене мала бути повторна експертиза в Павлівці, у кінці листопада, то вона, знаючи, що мені треба проходити комісію, призначила пігулки. Я повинен їх був приймати увесь час до експертизи.
При цьому у Михайла атестат без «трійок» про середню освіту, дві вищі освіти, він працював при Міністерстві Торгівлі старшим товарознавцем, має вдячності. Підтвердив диплом в Югославії, закінчив економічний факультет в Університеті у Бєлграді. Зараз його законний опікун допомагає Михайлу відновити дієздатність і вийти з конфлікту в нормальне життя.
І, звичайно ж, не можна не згадати свіжу історію підопічною ПНІ в Мукачеві, яку на початку квітня розповіла програма «Гроші». Едіта Балог, яка усі 39 років свого життя провела в інтернатах, мріє вийти з психоневрологічного інтернату. Із страхом і болем в голосі вона просить журналістів забрати її звідси.
Підсумки: украй важливо провести грунтовну реформу ПНІ, щоб люди замість жорстокості і принизливих ярликів могли отримувати турботу і людські умови життя. Необхідно як слід вивчити досвід інших країн, де гуманне відношення до людей, що вимагають окремої турботи, перемагає. Слід докорінно міняти сам підхід, і, можливо, успіх реформи ПНІ лежить в грунтовному реформуванні самої психіатрії.
Якщо ви самі або ваші близькі постраждали в результаті психіатричного лікування, зіткнулися з порушенням прав, примусом, насильством, шахрайством або жорстокістю в психіатрії, повідомите про це в Громадянську комісію з прав людини.
- +38 (066) 803 5583
- +38 (067) 465 3305
- info@cchr.org.ua
