Як, не порушуючи жодного закону, втратити свободи і стати заручником. Журналісти програми «Гроші» звільняють людину, яку тримають не у в’язниці.
Психоневрологічний інтернат в Мукачеві з якихось причин залишається закритим закладом. Саме у ньому пропала жінка, яка напередодні дала інтерв’ю програмі «Гроші». Через добу її мовчання знімальна група разом з представниками поліції відправилася на пошуки.
Замість директора закладу Тараса Іполітова, журналістів і поліцію зустріла його дружина, яка не є співробітником психоневрологічного інтернату, але як говорять, усім тут заправляє. Вона звинуватила журналістів в незаконному проникненні в установу, а на самого Тараса Васильовича камера вплинула, як червона ганчірка на бика. Агресивна поведінка, незважаючи на присутність поліції, стала відповіддю на питання «куди поділася людина?».
Едіта Балог – героїня цієї сумної історії. Усі 39 років свого життя вона провела в державних установах. Спочатку це був дитячий будинок, де її залишили батьки, потім спецінтернат, потім Мукачівський психоневрологічний інтернат.
Чому люди, які з якихось причин залишаються без батьків, проходять по такому ланцюжку, немов вони психічно ненормальні, відповісти неможливо. Але можна точно сказати, що кожна така людина приносить керівництву інтернатів круглу суму грошей щороку. Пенсії, збереження, а часто і майно, яке повинно належати такій людині.
Колишній психолог інтернату Валентина Чесник повідомила по телефону журналістові Олександру Іваніцькому, що Едіта Балог – цілком нормальна людина з дуже високим психоемоційним рівнем. За словами самої Едіти, коли її помістили в психоневрологічний інтернат, де живуть душевно хворі люди, вона думала, що сама стане божевільною.
У неї зараз II група інвалідності з діагнозом «олігофренія». Вона позбавлена дієздатності, і тому не може самостійно приймати ніяких рішень, залишаючись «власністю» інтернату. Вона змушена жити за огорожею, серед психічно хворих людей.
Так в Україні влаштована система виховання сиріт. Найпростіше поставити на цих людях клеймо «божевільний» і відправити до інтернату на все життя.
Едіта написала Олександру Іваніцькому, журналістові «Гроші» через facebook. Вона хоче повернути собі дієздатність і жити нормальним життям. Але директор інтернату в цьому не зацікавлений. Для нього, чим більше підопічних, тим більше грошей.
Під час прогулянки по місту Едіту Балог упізнала старша медсестра інтернату. Едіта злякалася, що її заколють психотропними препаратами в якості каральної міри. Після повернення в інтернат до неї було застосовано насильство і більше на зв’язок вона не виходила.
Завдяки допомозі правозахисниці Тетяни Макаровій і сприянню голови Закарпатської обласної ради Олексія Петрова, знімальній групі все ж вдалося потрапити на територію інтернату знову і зустрітися з Едітою. Їй повернули телефон, але замість усміхненої жінки тепер це була сильно злякана людина. Незважаючи на те, що вона навіть не змогла розповісти, що з нею було, Едіта як і раніше найбільше хоче повернути собі дієздатність і покинути це місце.
У квітні в Одесі повинна пройти комісія, яка може повернути Едіті Балог дієздатність. Щоб на цю комісію потрапити, їй доведеться заплатити свої гроші за дорогу, попри те, що усе своє життя вона вже віддала інтернатам.
Якщо ви самі або ваші близькі постраждали в результаті психіатричного лікування, зіткнулися з порушенням прав, примусом, насильством, шахрайством або жорстокістю в психіатрії, повідомите про це в Громадянську комісію з прав людини.
- +38 (066) 803 5583
- +38 (067) 465 3305
- info@cchr.org.ua
