Суть будь-якого психіатричного діагнозу – завжди шизофренія. Але вона є формою штучного психічного захворювання самих колег-психіатрів.
Це як надіти навушники і дивитися на людей, що йдуть по Майдану. Здається, що усі вони йдуть в ритм музики. Діагноз «шизофренія» таким же фоном звучить у свідомості психіатра, і він починає його бачити.
Психіатричний діагноз – це примар. Майже галюцинація. Метафоричний образ, що стоїть між поглядом психіатра і людиною, на яку він дивиться. Це штучне самообмеження примушує бачити замість людини шизофренію. Але, якщо таке ж самообмеження буде у іншої людини, психіатр назве це параноєю. Можна стверджувати, що психіатричний діагноз – це форма параної психіатричної служби.
Це не вимагає доказів. Психіатри знають, що коли з’явився МКХ- 10 (Міжнародна класифікація хвороб, редакція від 1989 р. В країнах СНД почали вводити в 1999 році), шизофренії було відведено дуже мало місця. Це обурило кафедри психіатрії, які з 70-х років визнавали тільки шизофренію, і створило ситуацію. Тепер в думці ставився типовий діагноз, а в історії хвороби писалося щось, з МКХ- 10. Саме цьому учили психіатрів, коли почали впроваджувати МКХ- 10.
Необхідно було сформувати фільтр (примара), через який розглядатиметься все, що завгодно, у тому числі і закони класифікації хвороб.
Якщо сьогодні ви прийдете на провідну кафедру психотерапії, і запитаєте, що таке «віра», вам прояснять, що це «знання, яке приймається без всякої критики». Сьогодні ГКПЛ – єдина інстанція в країнах СНД, яка критично дивиться на психіатричну віру. Коли доказів існування деякої хвороби під назвою «шизофренія» немає, вона може бути тільки ФЕНОМЕНОМ СЛІПОЇ ВІРИ. Ніяких доказів в існуванні цієї хвороби бути не може, за визначенням.
Як тільки вони з’являться, це буде вже не шизофренією на вимогу автора цього поняття.
Єйген Блейлер, який в 20-х роках описав «схизофрению», стверджував, що ця хвороба викликана принципово невідомими причинами. Будь-яку відому хворобу мозку лікуватимуть НЕ психіатри, а неврологи. Психіатричні хвороби – якраз ті хвороби, причини яких визначити ніхто не може. І якщо причини у хвороби немає, то вона є феноменом віри, деякого внутрішнього самообмеження, яке створює сам собі психіатр. На зразок музики, слухаючи яку, ми отримуємо ілюзію, що люди йдуть в такт.
При соціалізмі у багатьох членів ЦК Партії було переконання, що усі люди йдуть в ногу. Вони так бачили. Сьогодні психіатричний діагноз – це форма ілюзорної галюцинації психіатра.
Якщо ви чи ваші близькі постраждали від дій психіатрів, зіткнулися з примусом, насильством, жорстокістю, шахрайством або порушенням ваших прав, повідомте про це Громадянську комісію з прав людини.
- +38 (066) 803 5583
- +38 (067) 465 3305
- info@cchr.org.ua
